„Dzieci Jafeta” — це роман про життя В’ячеслава Липинського (1882–1931), поляка з Волині («з роду — поляк, з народу — українець»). Розповідь проходить у бурхливі перед- і післяреволюційні роки, під час становлення сучасного українського народу, з коротким періодом незалежності України в 1918–1921 роках. Липинський був геніальним публіцистом, істориком, соціологом і дипломатом, творцем українського консерватизму та автором концепції «територіальності» — новітньої форми громадянського патріотизму, що протиставлявся націоналізмові.