Після закінчення Другої світової війни, у 1944–1947 роках на південно-східних територіях польської держави надалі тривав польсько-український конфлікт. Крім збройних дій цей простір став глядацьким залом примусових переселень, яких трагічним фіналом стала акція «Вісла», проведена відділами Польського війська у 1947 році. В її результаті українське населення було майже повністю депортоване на західні й північні землі польської держави і примусово поселене у великому розосередженні.
Згадані події були темою багатьох історичних розробок як польських, так і українських. Вчиняючи оцінку трагічних подій, польські та українські історики займають найчастіше різні посади. Це в певній мірі обумовлене використовуваною джерельною базою та власним, часто національним, поглядом на описувані події. Історики користуються головне польськими й українськими (радянськими) джерелами, неодноразово оминаючи німецькі й чехословацькі джерела.