Це чергова монографія села, на долі якого (і його мешканців) позначилася війна та післявоєнні депортації. Воля Міхова Ліського повіту, як згадується в одному з історичних документів з 1511 р., була заснована під час колонізації XV i XVІ ст. У 1939 р. село нараховувало 1030 мешканців, у тому числі 770 українців, 30 поляків, 20 «католиків», 210 жидів. Село перестало існувати внаслідок воєнних і післявоєнних подій – жиди були фізично ліквідовані німецькими нацистами, українське населення депортовано 1944–1947 рр. в Україну та у рамках акції «Вісла» на північ і захід Польщі (в основному давні Слупське та Кошалінське воєводства). Більшість поляків виїхала з Волі до інших сіл.
Книжка Івана Курака, колишнього жителя села, складається з чотирьох частин: Zarys dziejów Woli Michowej, Życie codzienne mieszkańców Woli Michowej, Kultura materialna mieszkańców Woli Michowej, Kultura duchowa mieszkańców Woli Michowej. Важливим елементом книги є розповіді, спогади колишніх мешканців та рідкісні фотографії. Книга, крім віднесення до історії села, вміщає етнографічний матеріал про щоденний побут мешканців, святкові звичаї, культурне життя, способи господарювання, навколишню географію.